Посты автора koma

koma

koma

Три закони архітектури Вітрувія

Опубликовано: 11/12 в 6:00 am

Автор:

Категории: МИСТЕЦТВО,Подія дня

Тэги:

СТАТТЯ

Три закони архітектури Вітрувія

Архітектура – це особливе мистецтво створювати та будувати споруди (від грецького слово «архітектор» означає «будівельник»).
Автор: koma
12/11/2020
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

«Користь, міцність, краса.»

Три закони архітектури Вітрувія.

Кожного дня ми спостерігаємо зміни в житті, в природі, в самих нас. Все це відображається на нашому оточенні, світогляді та навколишньому середовищі. Ми завжди прямували до розвитку та створенню чогось нового – покращеного. Колись люди жили в печерах та не мали нічого, окрім елементарного існування, та потреба у розвитку привела нас до сьогодення: нові технології, покращений рівень життя, вдосконалення в усіх галузях. Так само і в архітектурі.

Архітектура – це особливе мистецтво створювати та будувати споруди (від грецького слово «архітектор» означає «будівельник»). Якщо говорити про архітектуру, оцінювати споруди різних епох і народів, розуміти суть і сенс скоєного людством, то це неможливо без розкриття зодчества. Постійна зміна часу, архітектурних стилів та матерів, з яких виконуються споруди, спонукається розвитком технологій та прагненням удосконалення. Все це відображається на зовнішньому вігляді будівель та споруд. Незмінним залишається те, що будівельники формують світ для існування завдяки організації простіру для житла, зустрічей, молитв, навчання, праці та інше.

Архітектор повинен поєднувати в своїх проектах воєдино: користь, міцність та красу (функцію, конструкцію та форму). Ці три якості залишаються невід’ємної для кожної споруди, яка претендує називатися твором архітектури. На жаль, якщо з виконанням перших двох аспектів ще можна погодитися, то з останнім, з плином часу, виникає все більше питань. Для кращого розуміння минулого та правильного планування майбутнього обліку міста, необхідно враховувати попередні зміни образів та їх формування.

Київ змінювався починаючи з часів перших поселень і до сьогодення. Важливим акцентом є те, що архітектурна думка та новації були пов’язані не лише з ідеологічними та естетичними засадам, але й складали конструкцію будівлі, її тіло і кістки. Колони, арки і склепіння зодчі вигадали, виходячи із поставлених завдань і світогляду, як це видно на прикладі сакральних будівель Києва від середньовіччя до ХVIII століття.

Але, з іншого боку, винайдення матеріалів і конструкцій також впливало на зміни в архітектури та її форм. Гарним прикладом є архітектура модерну, взірці якої зустрічаються і в столиці. Стиль модерн був утворений на основі поєднання нових технологій та матеріалів (метал, скло) з природними вигинами та лініями, скульптурним оздобленням і орнаментованими мотивами. Архітектори прагнули створювати будівлі одночасно функціональними, але й естетично красивими.

«Дім – машина для життя» - Ле Корбюзье

Французький архітектор модерніст Ле Корбюзье називав будинок машиною для життя. Його ідеї функціонального житла відповідали авторам конструктивізму, коли будинок стає схожим на бджолиний вулик. Відтоді для архітектури наступив період співіснування із дизайном, розвиток якого пов’язаний із ідеями об’єднання «Баухауз», які в свою чергу поставили питання про цінність речей щоденного користування. На практиці це злиття вилилось в будівництво строгих геометричних форм, монолітного вигляду фасадів із чіткими раціональними планами та відсутністю черезмірних елементів декору, що мали прикрашальне значення, а з інтер’єрів максимально прибиралися речі, які не несли суто функціонального навантаження.

В Києві цей напрямок представлений будинком «радянського лікаря» архітектора П. Альошина. Саме в той час перед архітекторами встало питання про будівництво не лише гармонійних та красивих будівель, але й про організацію простору. Даний будинок був прикладом погляду в майбутнє, оскільки передбачав створення комфортних умов для життя, з облаштованим коридором для прогулянок, пральнями, комфортними помешканнями з усім необхідним. З точки зору естетики будинок є прикладом вдалого втілення ідей конструктивізму: структура будівлі сформована за рахунок різниці об’ємів, симетрично розміщених один до одного, завдяки чому зовнішня динамічна форма будівлі виглядає урівноважено і гармонійно. В даному випадку передові ідеї нового напрямку мистецтва виправдали себе і відстояли своє право на існування.

Ідеї ці отримали продовження в сучасній архітектурі. Сьогодні одним із популярних, і не лише в архітектурі, напрямків є мінімалізм. Він представлений свідомою відмовою від усього зайвого, використанням лаконічних засобів виразності, перевагою промислових матеріалів. В основі – прості геометричні форми, нейтральні локальні кольори з яскравими акцентами. Художні ефекти утворюються, скоріше навіть не формами, а грою світла по поверхні об’ємів і конструкцій, різними за фактурою та матеріалами. Зокрема, світло, проходячи крізь скляні поверхні, створює враження багатоколірності, віддзеркалюючи навколишні будинки, вулиці, небо, хмари.

«Містобудування – це організація усіх функцій колективного життя в місті та селі…». - Афінська хартія. 1933 р.

На даний час все гострішою стає проблема архітектурного вигляду міста. Це сталося через різнотипні споруди які не завжди гармонійно поєднуються з історичними вулицями чи будинками.

У кожного архітектора є своє бачення і кожен майстер має право на нього, але при цьому необхідно враховувати прийнятність нової споруди до культурного ландшафту та образу міста. В сьогоденні, перед нами стоїть велика задача — збереження історичних пам’яток архітектури, що несуть нашу сутність та історію. Для цього сформовані ансамблі не повинні втрачати свого призначення, руйнуючи їх композиційні точки іншими об’ємами. Не нищити середовище та ґрунти поблизу пам’яток світової культурної значущості, що може призвести до занепаду споруди.

Тобто, необхідно знаходити компроміс між більш старими спорудами та новобудовами, щоб мати можливість рухатися в перед зберігаючи нашу історичну цінність.

Хенрікус Антоніус ван Меєгерен

Опубликовано: 03/12 в 1:57 pm

Автор:

Категории: МИСТЕЦТВО

Тэги:

СТАТТЯ

Хенрікус Антоніус ван Меєгерен

Ми ніколи не знаємо звідки і в який момент прийде це раптове прозріння, що зветься інсайтом.
Автор: koma
03/12/2020
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Ми ніколи не знаємо звідки і в який момент прийде це раптове прозріння, що зветься інсайтом. Для Хенрікуса Антоніуса ван Меєгерена, наприклад, воно прийшло з потойбіччя, коли художник після чергової невдачі намагався покінчити життя самогубством. Його зупинив привид Яна Вермеєра Дельфського,Ян Вермеєр – нідерландський живописець, майстер побутового жанру та портрету. /1632 – 1675/ який наказав Меєгерену не вчиняти гріх і слідувати його наказам. Антоніус прислухавася до голосу містичного сідоволосого чоловіка і почав писати… В той день на світ з’явився один з найвидатніших фальсифікаторів ХХ ст.

Художник перестав вживати алкоголь, яким намагався затопити всі свої попередні поразки, і щодня працював над полотнами. В його палітрі з’явились холодні світлі тони, а в передачі відтінків світла досяг унікальної майстерності, притаманної геніальному Вермеєру. Привид дельфтського художника буквально керував рукою Антоніуса. Коли техніка письма стала відповідною, невгамовний привид навчив його виготовляти фарби за старовинними рецептами, купувати роботи невідомих авторів 17 ст, змивати з них зображення і писати на автентичних полотнах. Після цього дух Вермеєра показав як штучно зістарювати картини, щоб на них з’являвся кракелюр.Кракелюр – тріщини лаку на полотнах, написаних олійною фарбою.

Цю історію підсудний Маєгерен розповів присяжним під час судового засідання в 1945 році.

Спочатку його звинувачували за продаж цінних творів мистецтв нацистам. Доказом стала робота Яна Вермеєра «Христос і блудниця», яку він продав за 1 мільйон гульденів Герману Герінгу – одному зі сподвижників Гітлера. Це було дуже серйозне звинувачення і всі були впевнені, що судді винесуть смертний вирок. Але підсудний спантеличив усих зізнанням, що робота була підробкою і зробив її ніхто інший як власне сам Меєгерен з допомогою привида Вермеєра. Звичайно, що ніхто не повірив в абсурдну історію підсудного, так як всі роботи мали підтвердження головних експертів мистецтва 17 ст. Всі вони в один голос стверджували, що стиль письма Вермеєра настільки унікальний, що підробити його не можливо.

Для встановлення істини було проведено слідчий експеримент: Меєгерена зачинили в будинку, де він протягом шести тижнів працював над підробкою картини «Христос проповідує в храмі». Завдяки цьому звинувачення у співпраці з нацистами були зняті з художника, але натомість його засудили за шахрайство. Вирок був досить поблажливий – всього один рік ув’язнення. В тюрмі Хенрікус хотів продовжувати малювати, але в 1947 році художник помер від серцевого нападу.

Постать Меєгерена суперечлива, як і дивна історія його інстайту. Для прихильників спіритуалізму ця розповідь звучить переконливо, так як феномен психографії (автописьмо) періодично зустрічається у різних людей ( прим. Автоматичне письмо – це процес фіксації певної інформації, яка надходить сама по собі. Той, хто сприймає інформацію, часто впадає у стан трансу і не здатен контролювати цей процес, лише сприймати і відтворювати). Для матеріалістів ця теорія сумнівна – вони вбачають секрет некерованого «натхнення» в підсвідомості людини, яка також наразі є мало вивченою. Тим паче, що Меєгерен в свій час зловживав алкоголем і наркотиками, тому буде доречно припустити, що це були просто галюцинації.

Як би там не було, Хенрікус Меєгерен – не просто фальсифікатор, а бездоганний, талановитий майстер своєї справи і тепер його підробки знаходяться в музеях на рівні з оригіналами визнаних художників.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages