Посты автора elis

elis

Зігура Елизавета

https://koma.today

Образи почуттів

Опубликовано: 01/12 в 6:00 am

Автор:

Категории: МИСТЕЦТВО,Подія дня

Тэги:

СТАТТЯ

Образи почуттів

«Чим більше спотворений цей світ, тим абстрактніше мистецтво» Пауль Клее, 1915.
Автор: Зігура Елизавета
01/12/2020

«Чим більше спотворений цей світ, тим абстрактніше мистецтво»

Пауль Клее, 1915

ОСНОВА ТВОРУ

Трагедія створює твір сама. Не питаючи, формує образ. Вона не має іншого шляху окрім одного – з усією силою втілитись у художній образ. Як говорив Сергій Рубінштейн «Жодне найвеличніше явище не створювалось без великої пристрасті». Вся історія мистецтв – це еволюція думки та почуттів людини, відображення в образах її світогляду та стану душі. Тому, переживання – необхідна умова для появи сильного твору.

За природою емоція – первинний ступінь пізнання сутності речей. Вона безтілесна та безформна. Є почуття, які не можливо відобразити у слові, і вони, минаючи символи, виливаються у характер, природу людини. Часто митці (починаючі із XX ст.) виражають їх такими, якими вони є – абстрактними. Фарба розтікається по всьому периметру полотна, її краплі застигають, чіткість форми тіл або зникають, або з новою силою з’являються – ніби ті самі образи, що у підсвідомості, які то тьмяніють, то спливають, змішуючись, перетікають один в одне. Ці образи стрімко позбавляються від матеріальності, адже матерія обмежена у можливостях їх відтворити. Вона здатна бути лише знаком, який вказує на почуття, але не самим почуттям. В цьому сенсі раціональне у мистецтві зникає, і на перший план виходить оголена емоція. Така тенденція характерна майже для всього мистецтва XX ст. Тут вперше художник звертається до чуттєвих образів, занурюючись у підсвідоме, розуміє їх як предмет мистецтва. Найбільш чітко такі тенденції знайшли себе в абстракціонізмі та стали потужним поштовхом до переосмислення мети та задач мистецтва в цілому.

ОБРАЗИ ПОЧУТТІВ

ХУДОЖНИК – ГЛЯДАЧ

Мистецтво – феномен, життя якого не відбувається без участі глядача. Воно не існує лише для художника або вузького кола «утаємничених» та зацікавлених. Саме в цьому є його найвища синтезуюча функція.

Однією із найважливіших умов перегляду, читання, слухання творів мистецтва є духовна та розумова напруга. Ріхард Вагнер часто зазначав, що глядач, який внутрішньо не готовий відчути образ так, як його прожив митець, може не відвідувати концерти, до того ж часто підкреслюючи таке проведення часу марним. Тож переживання образів є не тільки необхідною умовою для виникнення твору, але і для повноцінного розуміння слухачем того чи іншого героя. Будь-який художній образ є трагічним в своїй основі хоча б тим, що митець стає особою, яку він зображує, а це відмова від себе, жертва мистецтву власними бажаннями та часом. Таким чином задача слухача у тім, що б стати і митцем, і героєм його твору одночасно. У цьому і полягає творча сутність свідомості. Процес відбуваються шляхом «відображення», у якому психіка здатна копіювати ідеї та форми і на їх основі відтворювати у мисленні принципово нову реальність.

ВІДОБРАЖЕННЯ – ТВОРЧІЙ АКТ

Найбільш сильне і складне відображення відбувається тоді, коли один вид мистецтва впливає на інший. Взаємодія між ними – це перш за все взаємодія між мисленням митців тієї чи іншої епохи, їхнім розумінням буття.

Дивовижне явище, де музика стає живописом і навпаки. Такий досвід відомий світу у творах Сергія Рахманінова «Острів мертвих» як результат натхнення однойменною картиною швейцарського митця-символіста Арнольда Бекліна; «композиція-виклик до полотен Пауля Клее» Тань Дуня, де зроблена спроба говорити із художником його живописним ресурсом, але покладеним на мову музики; відомі «4 газетні оголошення» Олександра Мосолова, в яких композитор перетворює буденне і тривіальне у мистецтво, закладаючи реальну основу – дійсно існуючі чотири газетні оголошення.

Переживання дійсності, погляд на речі під іншим кутом, осмислення їх сутності є необхідною умовою розвитку людської свідомості загалом. В свою чергу, сублімація пережитого у знак (слово, текст, образ, музику) є творчий акт за визначенням, мета якого, як писав Арістотель, «не у розвагах та задоволеннях, але у вдосконаленні моральності та вгамуванні пристрастей». Таким чином, емоція + раціональне зерно = основа народження вічних образів, які не мають іншого шляху, окрім одного – з усією силою втілитись у художній образ.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors